Зворотний проксі

Зворотний проксі представляє серверний бік з'єднання. Клієнти вважають, що говорять з одним сервісом, але насправді попереду стоїть зворотний проксі й розподіляє запити між бекендами за собою. Це двійник прямого проксі: прямий ховає клієнтів від серверів, зворотний — сервери від клієнтів. Типові приклади — Nginx, HAProxy і периметр майже кожного великого сайту.

Вхідні запити приходять на зворотний проксі, він вирішує, який бекенд має відповісти, і передає відповідь назад. Дорогою він зазвичай ще й термінує TLS, балансує навантаження між серверами, кешує відповіді та закриває бекенди від прямого доступу. Справжню адресу клієнта він часто записує в заголовок X-Forwarded-For, щоб бекенд усе одно бачив, хто звернувся. Оскільки він прикриває інфраструктуру, а не користувачів, це операційний інструмент для власників сайтів, а не засіб приватності для перегляду вебу.

s4m дає прямі проксі та VPN, щоб маскувати ваш власний вихідний трафік, — а не хостинг зворотного проксі для публікації сервісів. Це різні задачі, тож якщо вам треба поставити зворотний проксі перед власним застосунком, це окрема інфраструктура. Місце s4m — на боці клієнта: провести ваші запити через автентифікований датацентровий проксі, щоб сайти бачили вихідний IP s4m замість вашого.